Надто тонка, надто крихка твоя ніжність
Стелиш тумани
Я ступаю не чутно по них
Витязю світлий,
Течією стрімкою між нами час
Уполювали у полі зору один одного руки хижі
Відкривши межу, ми ступили за край
Витязю світлий,
Сонце та місяць у танці згубилися ритму
Зорі розсипались, наче зерно
Хто їх збиратиме? Хто неба торкнеться?
Бентежні дороги сплелись у клубок у Долі в долонях
Нам стало затісно у цих безкінечних історіях суму та болю
Цю річку солону з тобою ми перейдемо убрід
Ми живемо наші життя із надмірною думкою
Що не сталося тих чудес, на які ми надіялись
І тепер ідучи з тобою рука за руку
Відкривається біль мені зовсім з іншої сторони
Десь під ранок змовкають нічні птахи у садах
Упольована тиша відходить, мов промінь останній
Мандрували, огорнуті в часі нестерпним чеканням
І знайшли один одного в мить зорепаду з небес
05(11)2014
