Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максименко Л.: Вісті з АТО-2 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Dixi, 17.11.2014 - 11:15
Держава- це ми. Нарешті дійшло! Потрібен всім мир Та проти х..ло. Все буде у нас Освіта і віра... Та зараз не час Треба вигнати звіра! Дассад, придивись, Де протягнуті руки? На захист "вдови" Стали діти, онуки. Надінь окуляри, Все навпаки. Не руки жебрачки, Це - КУЛАКИ!!! Максименко Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я згоден!Не треба над нами глумитись.Моя батьківщина достойна свободи. За це доведеться з потворами битись. Бо виродки ці є нахабні від роду. дассад, 17.11.2014 - 10:36
Во всех успешных странах воспитание сознания - это государственное дело. Подключены все - образование, религия,литература... То, что сейчас сложилось на Украине - это антисистема. Только и смогли что за четверть века разворовать все, что можно, ничего не построив. И вбиваемый в сознание образ вечно обиженной страны "вдови- сиротини" куда приведет? Так и будет она лишь болтаться, как сейчас, по миру с протянутой рукой. Пока не начнется развал. Уже начался.
Максименко Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдова, Ви кажете? Цікаво!Та, думаю, то інша справа, Бо треба дати нам свободу, роботи вільної народу. Жебрацьку руку простягає в нас той, хто вкрасти їх бажає. Ще б я карав на смерть тих гадів, хто гроші благодійні краде. дассад, 17.11.2014 - 09:30
Сомнительно. Для этого нужна другая ментальность, а не такая, что сложилась за последние годы - сиротские заморочки с вечным: все нам должны и все виноваты.
Максименко Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ментальність наша -наша справа, бо є у нас своя держава! І ми не будемо коритись, до росіянина тулитись. Дай Бог нам трохи часу й сили! Й прийде наш час, мій друже милий. |
|
|