Я знов пишу тобі листа,
Пишу і думаю про тебе.
Все ж наша доля не проста,
Та іншої мені не треба.
Ти десь далеко в дивних снах
Там, де думки нас поєднали...
А за вікном давно весна,
Яку птахи пророкували.
А за вікном цвітуть гаї,
Від сну прокинулись смереки,
Летять додому журавлі,
Лиш ти від мене так далеко.
Шепоче ніжний вітерець,
Що вчора бачився з тобою,
Ти йшла лугами навпростець
За синьокою рікою.
Казав, що ти була сумна,
Але чарівна, як ніколи...
Блукала стежкою одна
Збирала квіти кольорові
І сльози у твоїх очах
Блищали краденим намистом,
Тремтіли квіти у руках
Як та веселка в небі чистім.
Ти посміхнулася йому,
Він обійняв тебе за плечі
І на якусь коротку мить
Тобі насправді стало легше.
А потім пісню заспівав
Яку колись ти так любила
І на прощання побажав,
Щоб ти мене не загубила.
02-03.07.2008.