Я пацієнт твого кумедного борделя.
Тут голі всі: від старих до дітей.
Але душа у них тверда, неначе скеля,
вони відлякують от цим усіх людей.
Коли мені погано – йду сюди,
і відчуваю, що я знову вдома.
В очах летять усі мої плоди,
які я встиг здобути мавши лома.
Ніхто не скаже «Ні», всі кажуть «Так».
Один за одного, та всі проти одного.
Якщо ти, милий, є якийсь простак -
не місце тут тобі, іди із Богом.
Ми за здоровий спосіб все життя,
але коли нам сумно – п*єм мартіні,
цигарку палим, йдем до забуття.
Свободолюбні та в думках всесильні.
Звичайно, кожен з нас кохання чув.
Ми відчували смак і пили жадно,
але по-справжньому ніхто се не відчув -
Тягнулася до нас красота марно.
28.06.2013р.
