В спітнілих відтінках блукав сивий дим.
Плачеш? Не плач.
Змучені очі благають без мовних насиль.
Терпиш? Терпи.
У паузах сльози ковтай.
Швидко серце у ритмі згорить.
Насолода планує вирвати з коренем розум земний.
І всі невідомі частки.
Руки до пульсу і чути як ноти оргазму
В драйві залізними венами звиті,
В скаженій сполуці в повторному русі
В медовій спокусі, залиш свій гріховний актив
Під власною дозою, вийди із образу.
Та на собі напиши.
Тут був іще один «ти».
