Немає правди у ногах,
Нема її і в інших членах.
Як і раніше твердь міцна,
Акторів лиш міняє сцена.
Де головна, де друга роль,
Он той підносить запальничку,
У кого реквізит – пістоль,
Хтось мертвим падає в травичку.
У штучну, без води-роси.
Безпомилковий піротехнік.
Міняють задній план троси,
А горло бубонить затерте.
«Так бути чи не бути? Га?»
А зал мовчить, чого там рватись.
Немає правди у віках,
Та й звідки їй, сердешній, взятись?
