Поміж нас Господь вселяє,
Знай , Святого Духа .
Цим Вкраїну визволяє
З темряви . Чи слуха
Зараз кожен своїм серцем ?
Чи закам’яніло ?
Чи живе ще те озерце ?
Чи вже обміліло ?
Як нам , братці , оживити
Святії потоки ?
Лиш Йому дано творити
Із Небес високих .
Тож най нам наповнить душі
Святою водою.
Так . Я знаю ,вірю , мушу
І рани загою ,
Що століттями ятрили
На вітру холоднім .
Край мій любий , добрий , милий !
Адже це природньо:
Я вкраїнець на Вкраїні,
Знать у себе дома .
Поклонятимусь калині ,
Дереву святому
Для всіх нас в часи розрухи ,
Пошуків духовних .
Господи Святого Духа
Дай з Своїх долоней .
Зверни погляд на громаду,
Ми є твої діти.
Згоди хочемо , поради ,
Щоби Заповіти
Жили завжди у родині,
В сімї вольній , новій ,
Тут у нас , на Україні,
Де колись Зіновій
Розпочав ходу велику
За вільну державу.
Та чомусь не тих покликав
Розділити славу .
Зруйнували січ козацьку,
Привласнили землі.
Лише з Криму шлях чумацький
Залишили . Ревно
В Московію сіль возити
Хохлам дозволяєм.
По указці звідтам жити.
Отакого раю
Нам земного ці сусіди
В ярмі дарували.
Та сулили сльози , біди ,
Коли ,,братом” стали.
І умова - чомусь старшим ...
Щоби керувати ?
Та мабуть під їхні марші
Знов нас муштрувати .
Так Кобзаря на Аралі
Пошили в рекрути.
Царедворці ,лютий Сталін
Всіх не осягнути.
А за ними кров і сльози ,
Смертельнії рани .
Та сибірськії морози
Терпіти Іванам .
Тому так уклінно прошу
В Господа свободи,
Аби не давав ту ношу
Для мого народу.
Сергій Бабінчук.
