Сторінки власного життя
З нас кожен сам гортає.
В минувшину верта знов тя,
Коли біля врат Раю
Постане раптом земний гріх,
Як слушна перепона …
Чому ж це я серед усіх
Порушував Закони?
Чому спокуса у полон
Свідомо мене брала?
Жах переповнює мій сон -
Добра творив замало...
Не було в серці співчуття
До ран чужого болю.
Не вистачає каяття ,
Коли я Бога молю .
До ближнього залишив гнів,
Пробачити не силий ,
З душі образу не зумів
Прогнати , не навчили …
Цей світ – пора випробувань
І час в нім швидко плине.
Та без молитви й покаянь
Не визнаєш провини.
Свої думки теплом сповий,
Засій подяки ниву,
І кожну мить свідомо грій ,
Як пташку полохливу…
Сергій Бабінчук .