Перевірено часом,
Завірено глуздом.
Всі навколо - невдахи,
На душі з непосильною ношею.
Всі однакові згодом,
Вже ніхто не літає,
На душі стільки бруду-
Власну мрію ніхто не впізнає.
Важко нести у серці
Біль і злість, на когось образу.
То ж терпець мій урветься-
Буду інша - пробачу одразу.