Не підживлюй журбу давніх спогадів теплими нотами,
Звуком ніжних мелодій і плином нестримних думок.
Залиши, що було, і пильніше курсуй поворотами.
Що було, і що буде - не більше, ніж просто урок.
Заховай від очей пожовтілі в роках фотографії -
Не ятри рани серця, що їх не торкається час.
Вже пусте. Вже минуле. Лише епізод біографії.
Без надій, сподівань і, нарешті, уже без прикрас...
Все не те і не так, як у вирі подій то здавалося.
Щирий подив удару нежданому змінить печаль.
І здається, що нині бракує найменшої малості,
Щоб байдужістю став той затаєний глибоко жаль.
Щоб слова, що не сказані, димом навіки розтанули,
Щоб чуття непояснені не каламутили кров.
Хтось казав: "Лиш сліпим у цім світі на все треба правила".
А для тебе єдиним законом лишилась Любов.
13.02.2014
Бо кохання - то таки основний і вічний закон...І двигун життя. Чудовий, глибокий вірш! І музика підібрана бездоганно для підсилення емоційного сприйняття!
Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарна романсова розповідь про любов... Прикрашає музикальний супровід! 
