Наче вчора: перші кроки, перше слово –
я співала своїй доні колискову.
Перші ягоди з’явилися на вишні –
і вже доня цього ж літа заміж вийшла.
Білий янгол, плаття біле,
роки швидко пролетіли
і розсипались, мов зорі за вікном.
І до білої до хати
вже тупочуть онучата
і чекають на гостинці за столом .
Мчать літа, мов буйні коні сивочолі,
залишають відпечатки в нашій долі.
І до неба я підношу свої руки,
щоб жили щасливо діти та онуки.
Білий янгол, плаття біле …
Де ж, роки, ви полетіли?
Наче вчора, в платті білому сама.
У осіннім падолисті,
у весільному намисті
я кружляла , така юна й чарівна.