піднімаючи очі сліпишся білою плямою неба бачиш? там білий слон п'є молоко твого світла і їсть твої чорні вії хмаро солодкі ожинні звої і клуби зводу вершинної пилюги вичавіть себе на білого слона най хоч він розмалюється в мальви
ID: 580435 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 11.05.2015 13:56:40 © дата внесення змiн: 11.05.2015 13:56:40 автор: Олеся Новик
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie