Розчинився дощ на краплі суму.
Вітер десь вигойдує півднини.
Місяць-котиполе пряде думу,
Бо у сонця завтра іменини.
Він шматочок вирізав із чубу,
Сонце собі суконьку пошиє.
Тільки за таку невдалу спробу
Він звалився з неба. Личко змиє
У ставочку біля хатиноньки.
Хто його за пасок потримає ?
Очі я в малої дитиноньки...
А кохання й досі він немає...