В болоті тихо, без клопоту
Спокійно Жабка прожила,
І крім смердючого болота
Ніде ніколи не була.
Немає кращого болота,
Це, навіть, сам Кулик сказав,
А він, така в нього робота,
Де лише тільки не літав!
Вважала Жаба, що болото
Найкраще місце на землі,
І принц уже на горизонті
До неї мчить на кораблі…
До Жаби сватався Комарик,
Такий нав’язливий, малий,
Та він уміє тільки жалить,
І на болоті на всіх злий…
Їй Вуж освідчився в коханні,
Та що узяти із Вужа?
Живе в хатиночці поганій,
Де буде всім вона чужа…
Чекала Жаба, принц чарівний,
З країв заморських припливе,
Вона не Жаба, а Царівна,
В покоях царських заживе…
Чекала довго наша Жаба,
Десь принц, напевно, заблукав,
А поряд ні Вужа, ні Краба,
Ні Комара, ні Павука…
…Приплив на трісці Жук навозний,
То, видно, доля вже така,
Що Жаба вийти заміж згодна
Вже за смердючого Жука!
