Мало не всі чоловіки чомусь вважають,
Що обирати суджених - їх право
І головними завжди є вони.
Якщо захочуть - можуть покидати
Та зраджувати,потім повертатись,
Бо переконані - дружина все простить.
Та помиляєтеся,сильна половино,
Нічого жінка нікому не винна,
А право вибору за серденьком її.
Кого воно полюбить-покохає,
Того до себе ніжно пригортає,
Щоб слухати там трелі солов"їв.
І зачаровані чоловіки тим співом,
Уже ніколи не підуть "на ліво",
Коханій будуть вірні до кінця.
Усе життя у злагоді й любові
Прожити із єдиною готові,
Заб"ються ж в унісон їхні серця.