Це був звичайний вечір. Саме для неї він був звичайний. Вона йшла по білих , мов смерть вулицях. Мрії про кохання не давали їй спокою, не знаючи, що воно вже зароджується десь там у суцільній пітьмі у найвіддаленішому куточку серця.
О бідненька моя дівчинко, як би я зараз хочу тебе обійняти. Сказати , що попереду тебе чекають великі перемоги, які затьмарять усі проблеми, перевершать найграндіозніше поразки. Але не зважаючи на моє ставлення до тебе, як би я зараз хотів вирвати твоє серце, щоб видалити те отруйне , що зароджується там в ці хвилини. В такі моменти я розумію як добре, що ти мене не можеш бачити, або чути, інакше ти б відчула б на собі останній поцілунок у своєму житті – отруйний цілунок смерті…
́ О, ти вже хвилюєшся, що твоя симпатія виривається з душі. З кожним днем вона стає все помітніша, так, ти легко маскуєшся. Але що буде далі, зараз минув тільки тиждень, а скільки таких тижнів ще буде, а може вони будуть разом вічність?!!
Знов виписуєш собі догану. Так ти стерво, так, іноді навіть дуже брудне, але якби це все було правдою, то навколо тебе було б так самотньо, як на кратері вулкану. ́́
Ні! Навіть не думай йому все розповідати! Господи! Дівчисько, одумайся! Ти пам’ятаєш хто вона тобі? Подруга? – не просто подруга, а найкраща. А хто ти їй? Купка бруду; гниле створіння? Хто розбивав усі їй стосунки, кому подобались усі її хлопці? Кажеш кохала, а несоромно самій собі брехати? Як тільки вони розходились і вона страждала, вони чомусь одразу ставали , для тебе, пустим місцем, а твоє «Велике кохання» одразу кудись щезало!
Так, ти їм допомагаєш, але ж одночасно змушуєш її копирсатись у роздумах та ревнощах. Ти граєш з вогнем, хоча і сама створена з нього, та дивись не згори у цьому пекельному трикутнику! Скільки можна так награно посміхатись? Добре, що вона зараз дивиться на все у рожевих окулярах, інакше між вами кружляв би смерч і не вщух ніколи. Ой, ну так, я тобі вже повірив, додому її треба. Ще раз на прощання торкнулась його губ, та диви не помри від щастя!
це нагадує початок якогось майбутнього чудового роману. Знаєте, саме з початку формується уявлення про твір. Я впевнена, я б захотіла почитати його. Читається дуже легко, є суть, що дуже важливо. Тому продовжіть цю працю, не залишайте її недовершеною. Згодом відредагуйте, зробіть порядок із розділовими знаками. Скоро, може саме ваш роман стане надзвичайно популярним.
