Є в нашій рідній Україні
чудовий, особливий край,
для серця кожної людини
квітучий і цілющий рай.
Могутні, величні Карпати,
ви – втілення захмарних мрій,
вам батько – Бог, земля вам – мати,
ви свідки безлічі подій.
Про вас казки, легенди склали
і оспівали вас в піснях,
з вуст у вуста передавали
усю красу в палких словах.
В відлунні гір ще чутно й досі
цимбал співучість, сум трембіт,
пісні птахів дзвінкоголосі,
сопілки тихий, плинний літ.
Повітря чисте і прозоре,
незаймане із давніх пір.
Ліси, як море неозоре,
колишуться на схилах гір.
Дерева вікові високі,
смерек гойдаються гілки...
На них пустують ясноокі
ельфійки і лісовики.
Неходжені стежки ведмежі
ведуть у глибину казок,
і тягнуться дубові вежі
шатром зеленим до зірок.
Річки бурхливі, водоспади,
джерела чистої води
течуть з вершин через левади,
не мають тихої ходи.
Упав в розгорнуті долоні
Землі, сповільнюють свій рух.
В зеленім хутрі оболоні
нестримність переводить дух.
Розлогі ваші полонини
з духмяним розмаїттям трав,
то є квітучі скатертини
із безліччю поживних страв.
Тут соковиті полуниці
аж припадають до квіток,
усі маленькі таємниці
вивідують у пелюсток.
Пошепотілись між собою –
медові сльози потекли,
вони, підібрані бджолою,
її із розуму звели.
Надвечір гомін не вщухає
і линуть звуки звідусіль,
а серце таємниць бажає,
та забуває денний біль...
Розпалюють чаклунську ватру
мольфари сиві уночі,
а тіні предків держать варту
і від своїх скарбниць ключі.
Тут перший промінь ріже хмари,
тепло дарує для душі,
і тут народжуються чари,
червона рута і вірші.
Такий гарний вірш може написати лише людина залюблена у свій край. Дякую за задоволення читати
ваші чудо- вірші. Хай вам пишеться, нам читається,
доля ласкою усміхається...
natali.voly відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за Ваш відук! Надзвичайно приємно, що мій вірш викликав у Вас такі позитивні відчуття.