Хіба вона прекрасна? Ні, не дуже...
Хіба вона чудова? Й це не так...
Проте вона "своя" і це найдужче
Захоплює і манить у літак
Літак, що майорить на небі, не на карті.
Хоч там летить вже той кому не слід
Бо ти сидиш на мокрому асфальті
Задерши голову і дивлячись услід.
Вам варто помінятися місцями
І захопити екіпаж, що на борту,
Бо хто не здатен справитись з думками
Той і бажанням не покорить висоту
Ти розумієш все, що вона хоче
І здатен це зробити на дурняк
Та кожен раз як серце залоскоче
Вона потушить рятівний маяк
Пихата й вперта як ніхто не бачить
І впевнена у власній правоті
Насправді скромна, ще й усе пробачить
Та не шукатиме розваг на самоті
Так поясни мені мій любий друже
Чому любить не смію їй навзнак.
Хіба вона прекрасна? Так ще й дуже!
Хіба вона чудова? О, ще й як!