Коли мені забракне сил...
Коли закінчиться повітря,
А у волоссі сивий пил закрутить зимний подих вітру,
Криваві борозни струна залишить по собі на пальцях...
Незміряно гірка ціна
Людської підлості і фальші
Копитом вдарить,
рогом впре,
втоптати схоче,
загарцює.
Розраду пісня принесе.Одвічна магія спрацює .
І друзі (хто не підведе, не побоїться, не зневажить)
прийдуть підтримати мене.
Ми все здолаємо,
Як завжди.
А може статись, новий час
Достойно інших обласкає.
Ми відсвяткуєм в інший раз.
Таке життя. Таке буває.