І білим маривом вночі
У травні випливають сливи.
Враз цапля на болоті застрекоче,
І солов'їв зачуються мотиви.
І знову тиша. Тільки раз у раз
Пелюстка з сливи упаде.
З цих ніжних чарівних прикрас
Зоря вінок собі сплете.
І через сто, і двісті літ
Знов сливи в травні зацвітуть.
В ночі народжений політ
Століття сиві не зітруть.