Пальцями монотонно
Стискай
Свій світ - кістяк
Шкіра надто м'яка
Сьогодні аби як
Завтра поглинуло сьогодні
Безмежні пустоти
Наче черв'як
Ти м'який, я м'який
реальність розрізає наші гермафродичні тіла
Лише частина регенерує
Зібрана волею фальшивою
Вічно самотній
Вічно мовчазний
Вітер
Подивиться сумно вітрові в очі
Ніщо не врятує ніщо
Ніхто не стане кимось
Вони всі мали впевненість
Що завтра буде таким сірим і гарним
А ти-я - абсурдоутробна стриманість
Захльобуючись блювотами гарного завтра
Хитається в мареві , як мантра , думка замучена
Твоїм єством
Аби як
Завтра поглинуло сьогодні
А нас безпам'ятство
