Розкраяне серце, розбите –
І кров дзюркотить з його рани
Присипане меленим перцем
Змертвіло, як скошене жито,
Як сонце, що в вечір зів’яне.
Залишилась крапелька крові –
Воно намагається, б’ється,
Вмирає без сили-любові -
Ось пісня прощальна заллється.
Життя тіло вже полишає –
Таке покарання за гріх,
Палкішу любов – не прощає,
Бо справжня любов - не для всіх!
Що зрадила лиш для утіхи,
І зрадила – вже в котрий раз -
Не впали від того ні стріха,
Ні стріха, ні комин, ні дах.
Для тебе – нема слова зрада,
Для тебе – утіха є ціль.
Для мене – самотність розрада,
Для серця – снігів заметіль!
Не знаю: як далі і жити -
Але в зраді жити не можу…
Не квітнуть в саду райські квіти,
Бо сад той на рай і не схожий.
Упала останняя крапля -
Любов відліта в небуття,
Б’є крилами чорної чаплі,
Та в ній не ближчить каяття...
Якщо зрада, то було не ваше..."прости и отпусти" 
