Щастя,
Як сонце на захмареному небі,
Завжди є
Десь там,
Про його існування
Можна здогадуватися,
Лише твердження,
Що за сірими клаптями
Вологої атмосфери
Є сонце
Рятує від повної
Безнадії.
Щастя
Виглядає
Одним променем
Часами,
Розсіює мряку,
А інколи злегка
Відчувається
На інтуїтивно-підсвідомому рівні,
Коли на швидкості входиш
В поворот,
Коли випив найсмачнішої кави
І твоя улюблена пісня
Хриплим голосом
Шепоче
Банально-солодко –
Щастя є,
Його не може не бути –
Заховано за ковдрою хмар...