Страх... довготелесий,довгополий огортає надвечір"я.
Ступає викривленими ступнями в темінь думок.
Б"є у тім"ячко свободи насінням дурману,
паралізує ясну свідомість мислення...
Страх...закутаний в лахміття вчорашніх нездійснень,
втягує димом недопалку чорної смуги володіння...
Бутафорія слабких,безповортний звязок
кінця,безполітного початку.
Метушиться мурашником Понеріни*,
з"їдаючи основу існуючого буття.
Лінзо-випуклими очима лупає в минуле,
канатною хромосомою пробивається крізь млу
туманного гливкого повітря над тисячами
головами завислих у мінусі думок.
Дихає холодом із пащі неземної мерзлоти,
облягає льодом від сопливого носа до нігтів
кінцівок,що набувають кольору блискавки.
Штрикає виделкою у запущений мотор тіла,
не розуміє,що йому там не місце.
Соціум страху затискає лещатами неприборкані
хащі зізнання,гидким павутинням драпує
зіниці,звужені до насіння польового маку,
що виділи відблиск світла...
Страх...мутація особливості думки і її відношення до себе.
Виліковний чистотою дій,самотвердженям свого Я,
без осиного кубла в мізках.
Розквітне чистотілом, крізь химеру думок блазнів.
Понеріни* мурахи,що поїдають більших за себе.
Страх...мутація особливості думки і її відношення до себе.
Виліковний чистотою дій,самотвердженям свого Я,
Глибоко...емоційно на грані...
Плискас Нина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На грані було коли в лісі побачила на пісчаній дорозі чіткі відбитки слідів,двох ніг.Подумалось усі звірі на чотирьох,такі великі кігті,приложила свою руку,трохи маловато.По опеньки вже не пішла.Страх оволодівав.Я зазвичай сама їду в ліс,без супроводу.Ну а тут була з друзями,тому заїхали далеко.Всю дорогу слід не давав спокою,були різні здогадки,але чупакабра найбільше.Моє відчуття не підвело,розумний браузер уточнив,слід чупакабри.І написання страху мало підгрунтя.Тепер даю собі установку,що любов до природи сильніша ніж страх.