Мені страшно, я боюся свого міста,
Цих незгасанних ліхтарів вночі.
Мені страшно, мене лякає наша відстань,
Хоч від свого серця ти віддав ключі.
Мене лякають пусті голови місцевих,
Дурні звички й анти толерантність "ближніх".
Їхні душі - тхнуть запахом свинцевим,
Хоч виливають пів флакону
Парфумів модних і престижних.
Мені страшно, задихаюсь в цьому місті,
Всюди попіл, пліснява і сірість.
Мені страшно, я тікаю з цього місця,
На місяць-два, а пощастить - й на вічність...