Привіт, коханий. Привіт, щастя моє.
Як справи? Як життя твоє?
Я кожного ранку, як тільки проснусь-
Я згадую щастя, і згадую сум.
Не позбутись, мені ж, оцих дум.
Любий мій! Ти мій повелитель!
Ти серця мого хранитель!
В твоїх обіймах я тану,
Тану в твоїх поцілунках.
Ці очі... О, ці карії очі!
З розуму зводять щоночі.
Щоночі з сльозами до Бога молю:
"Храни, Боже, душу мою
Храни моє серце, що в нього в руках.
Щоб вогник кохання мого не погас."
Щоб не згас, а все дужче палав-
Він сльози щоночі мої укривав.
Одного тебе я люблю.
За тебе одного у Бога прошу.