Все в світі просто – кажу – хоч ти плач, хоч кричі
Те ж повторили поети із біллю в очах
Іній на комір сідав, плющ пожовк та зачах
Вузькі шпарини, іржа повїдалась в ключі
Знаєш, я так уже хочу не бігти давно
Прости мені, понеділку, минай та прости
Хочеться щирою бути і хрест донести
І не розбризкати воду святу та вино
Ось вже й зима, понеділку, вже лід на траві.
Льодом береться надтріснуте слово німих
Хоч ти кричи, хоч ти плач, голос згас та затих
Все в світі просто. Мовчи. Хай Говорять нові.