Він з'явиться тоді, коли уже
Когось незнаного ти втомишся чекати.
І коли врешті міцно обійме
В твоєму серці запанує свято...
Він з'явиться не з пасткою в очах,
А з цілим сяйвом райдуги навколо.
Дурниць не буде всяких обіцять,
Але тримати буде своє слово.
Він з'явиться, як сонце у вікні...
У день похмурий, може із дощами...
Та то буде насправді, не ввісні,
І поцілує ніжними губами.
ВІн з'явиться і в тобі все мине:
Весь смуток, біль, усі твої печалі.
Нарешті тебе щастя не мене,
Нарешті щиро скажеш: "Я кохаю!".
"Він з'явиться!" - у це ти свято вір.
Він з'явиться, не зможе оминути.
Один лиш раз побачить він тебе,
І вже не здатен буде позабути...