Не маю більш нічого, лиш життя
Але й воно для мене -- просто бартер
Заллється лавою любов у кратер
а потім вибухне жорстоким каяттям
немовленнєвим знаком створиться печаль
кентаврами протопчуть душу сумніви
а далі знов сльоза, немов холодна сталь
відпрепарую всі твої Везувії
як тільки ж тихо синь затопить груди
і теплим днем весна повернеться
займуться ті прожовклі груди
широколистяного ширнепотребу
день стане довше, вкоротивши ніч
заснуть непевні роздуми у мізках
а мить затопить кожну неосяжну річ
і летким димом вже не повернеться