В день народження свого
старшого сина Олександра –
йому в подарунок
Спасибі, Боже, за світанок,
за сонця захід і за день,
за море ніжних колисанок
і звуки маминих пісень.
Я славлю Бога, рідну землю,
пухкі рум‘яні калачі,
як золото горять, ще теплі,
що ненька дістає з печі.
За чорний хліб, квітковий мід,
що зорі сяють виднокраєм;
за дощ і сонце, жар і лід,
за подорож земним цим раєм.
Всевишній, дякую за те,
що вранці дзюркотить струмочок;
за наше завтра – за дітей,
за голоси синів і дочок.
Низький уклін тобі, Господь,
за рік, озер, морів дзеркала,
лани і ниви – кров і плоть,
землі відвічнії начала.
Спасибі, Господи, за небо
бездонне, чисте, голубе;
за час, як жив один, без тебе,
за мить, коли зустрів тебе!
Спасибі, Боже, за весну,
за літо, осінь, навіть зиму;
за ранню молодість ясну
і старість мовби клячу сиву.
За друзів дякую я Богу,
що вірність в серці пронесли;
за їх сумління і тривогу,
природні, не для похвали.
Окрема дяка ворогам,
що в тонусі завжди тримають,
дрімати не дозволять нам,
якщо ж забудем – нагадають.
Ще Богу слава за життя,
за совість, мудрість споконвічну;
за світлу віру в майбуття
і за любов, святу і вічну.
09.12.2015
За Ріхтером повторяю і я: "Спасибі, Боже, за життя, за небо чисте голубе, за усе те, що я пізнала,за вірш, що нині написала,..спасибі, Господи, за все, за те, що буде, й те, що є, хай тільки мир скоріш настане
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в шостому стовпчику суперечність: звертаєтеся до Господа і до коханої водночас. то не лише граматичний абсурд, а й блюзнірство
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар. Невідповідність виправив. Вряд чи цю помилку можна називати блюзнірством. Навіть, якщо мова йде про Бога... Щодо коханої - Вам здалося. Коханням тут і не пахне (я маю на увазі протилежну стать). Ще хочу додати, що життя багатогранне і жодна людина (без виключень) не зможе похвастатись, що хоть раз за життя не согрішила цим недугом (я маю на увазі блюзнірство).