Хай тобі, - каже, - ніколи не сниться любов,
Продовжуй почату роботу – починай її знову і знов,
Змушуй серце лишатись холодним,
Наче відстріляну зброю,
Наче токарський станок.
Хай тобі, - каже, - нічого не вдається з першого разу,
Носи із собою віру, наче літню засмагу,
Носи із собою іній – як память про втрату,
Змінюй імя своє майже відразу,
Коли змінюється оператор.
Хай тобі, - каже, - нізащо не вдаться померти,
Хай шкіра твоя міцнішає з кожною смертю,
Хай разом із шкірою міцнішають твої кості,
Хай коли зникне усе, язик продовжує
Говорити,
Випікаючи твердість у голосі,
Як на пальцях дереворити.
