Важко сказати, коли все почалося. Перше, що приходить на пам'ять це нічний клуб. Нас познайомили спільні знайомі. І на тому все й закінчилось в той відрізок часу. Я, як завжди, хитався, вдаючи, що танцюю й не звертав на неї увагу. Хоча, правду кажучи, в моїй уяві проскочило пару інтимних сцен з її участю. Та так буває часто, коли знайомишся з кимось. Я маю на увазі, коли знайомишся з жінкою. В той вечір я навіть не помітив, коли вона поїхала додому. Мене мало то турбувало. Я був захоплений своїм світом і мені було дуже затишно там, в середині мого світу. Через деякий час ми зустрілись на вулиці. Кожен з нас йшов своєю дорогою в своїх справах. Та в якийсь момент дороги наші пересіклись. Якийсь час я навіть думав, що це знак чи щось в цьому дусі. Та потім викинув з голови цю думку, щоб було менше ниток які б нас зв’язували. Ми зустрілись самі того не очікуючи. Першу мить я вдивлявся в неї й не міг збагнути чого вона так дивиться на мене. Секунд через п’ять-сім я все ж згадав де бачив її й при яких обставинах познайомився. Сказати, що я сильно зрадів цій зустрічі то мабуть ні. Не знаю чому, та щось мені підказувало, що краще прикинутись дурником й піти далі. Та я не послухав свого внутрішнього голосу й почав розмову. Пару питань, пару відповідей, пару посмішок й знову ж пару кивків в знак згоди і я зрозумів, що наступного дня мій вечір зайнятий нею. Певною мірою мене це втішило. Хоча великої радості теж не принесло. Так буває, коли розумієш, що дана пригода не дасть тобі тих емоцій, які ти прагнеш отримати вже скільки років, та все ж якісь та отримаєш. Це можна назвати самообманом, коли обіймаєш дівчину, і розумієш, що це все фікція (дівчина може думати зовсім друге). І йдеш на це тільки заради того, щоб відчути чиєсь тепло. Ми попрощались й кожен пішов у своїх справах далі. Ввечері я пив чай й думав про неї. Я знав, що все буде, як завжди: ми зустрінемось пару разів, потім буде близькість пару разів і після всього кожен піде своєю ж дорогою. І хто винен в тому, що так відбувається щоразу… Наступного дня вона приїхала до мене. Я відкоркував пляшку вина й дістав цигарки. Бувають ситуації, коли краще випити й випалити цигарку, щоб позбутись того мандражу чи хвилювання, яке нізвідки приходить. Я так і робив. Ми пили вино, про щось розмовляли, я іноді палив. Іншого разу ми дивились фільм. Потім гуляли по вулиці. Все б наче й нічого та всередині я розумів, що це починає сходити на стосунки, на ті самі серйозні стосунки. Я відганяв ту думку, оскільки з мого боку було мало прояву ініціативи. Й цим я себе заспокоював. Через якусь кількість побачень думка про те, що це вже й справді схоже на стосунки, забила тривогу. Були моменти, коли я хотів підняти цю тему. Та, коли перед тобою напівгола дівчина не варто про таке говорити. Якось одного вечора, не знаю, що тому посприяло, я підняв тему стосунків, які вони мають бути і т.д. Для мене ідеальним варіантом було б звичайно озвучення з її боку того, що ми просто зустрічаємось, щоб не бути одним в певні вечори. Та я розумів, що це лише моє бачення. Я почув те, що й розраховував почути, а не те, що хотів почути... Єдине виправдання, яке я можу озвучити сам собі, це те, що я не проявляв особливої ініціативи … Та це моє виправдання. Хтось отримав ще один урок, яких вже й так має вдосталь. Хтось просто видихнув й пішов далі...
ID:
638870
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.01.2016 21:27:47
© дата внесення змiн: 26.01.2016 21:30:01
автор: Добрий Кіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
