СОЛОВ’ЇНА МОВА НЕДАРМА
Ми відверто гомін колотили,
У тривозі ворушили сотні раз,
І на сповідь в темінь опустили,
Де вершився спір задіяний у нас.
Не для торгу народилась мова,
Не для сварів розкладалися слова,
На піснях в душі в святій основі,
Діток вчила мова мамина жива.
Кожним словом сердечко живила,
Розум з мудрістю на славу підняла.
Ліру й музу в пісню положила,
Світ творила що у Господа взяла.
Покрова блаженна нашій мові,
В сяйві сонця мови кращої нема.
Спів у неї чистий в кожнім слові,
Солов’їну назву має недарма.