Закоханий світанок
В місяць повен
В несамовитий блис
Зірок шелений світ
Їм разом не дано бути сьогодні
Чи завтра ,і за сотню тисяч літ
Коли світанок сходить
Він ховає
Той місяць що холодно мовчазний
Зірки собою він у мить стирає
Світанок починає день новий