Приснись мені, хоча б на певну мить,
Дозволь, я хоч у сні тебе побачу.
Тоді й душа, і все переболить,
І зацвіте, як навесні неначе.
Приснись мені. Давай в цю саму ніч.
До ранку говоритимем про зорі.
Залишимось хоч раз ми віч-на-віч,
А я порину в очі ці прозорі.
Приснись мені. На п’ять хвилин. Прошу.
Цей сон для мене важливіший втроє
За всі вірші, що по ночах пишу,
І за слова, які складаю в зброю.
Птахи летять від нас подалі, ввись,
Лишаючи нам мрію і надію.
Почуй моє прохання і приснись,
А я за те кохання нам навію.