Був план для дій на все життя
Складали всі. І ти і я
Складала матінка моя
І батько словом вчив дитя
А потім все якось забулось
Пройшли роки, втекло вчення
Дитя буквально похитнулось
Зірвало план на все життя
Так було в класі п’ятім, вроді
Коли воно зірвалось в світ
Таке трапляється в народі
Що кожен хоче на свій хліб
Історія знов повторилась
Коли в свої сімнадцять літ
Усе пилюкою покрилось
І став буденним його світ
Пішов юнак проти системи
Тай все по суті як хотів
І плани власні, як морфеми
Чіткіші звуки вірних почуттів
Та в двадцять п’ять йому набридло
Усе до чого прагнув він
Життя так повернуло підло
Не сподівався таких змін
