слова згубились у мовчанні
і серед тиші звуки не звучать,
слова застигли у чеканні
й не знаєш з чого починать.
слова згубили символи-звуки,
втратили форму, втратили зміст.
простягай, не простягай назустріч руки
не відбудуєш згорілий міст.
слова пручаються й холонуть
швидше, ніж вистигає чай,
слова мовчки втікають,
втікають кудись за край.
слова відкидають від себе рими,
відмовляються складати вірші,
слова цураються бути моїми
і вже не хочеться писати тобі...
слова губляться, плутаються і зникають
їм не вистачає сил залишити слід
слова, на жаль, багато знають,
але їх огортає крига і лід.
слова так прагнуть не ховатись,
не приховувати справжню свою суть.
слова прагнуть у прірву зриватись,
слова, що найважливіше несуть...
але слова плутаються, застигають, зникають.
слова стираються, ніби їх і не було...
в рядку 19 "слова, на жаль", а далі – "але їх огортає". "на жаль" та "але" означають те саме, а в таких фразах має бути "добра новина" й "погана новина". після "але" має бути погана – вона там і є ( чи ні? ), але раніше вже є "на жаль"! виходить, що протиставляєте дві погані новини
Ірина Курдибан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за коментар
але не вважаю за доцільне виправляти
може, я протиставляю дві погані новини
але, можливо, то так і має бути