Капітан боязко постукав. Відповіді не було. Капітан постояв кілька секунд, тоді врешті наважився і зайшов. Каюта покійного орка була набагато бідніша і убогіша за його власну, навіть незважаючи на розставлені там предмети розкоші. Характерник ж сидів в кріслі того закинувши обидві ноги на стіл. В руках він тримав книжку в чорному переплеті. Бортовий журнал, здогадався капітан.
- Ми повитягували все ваше спорядження. Будемо готові відправлятись, коли відчистимо корабель від «орків». Ну й полишали ви там: кров, відрубані кінцівки, випущені кишки.
Кайтім не звернув уваги, настільки він сильно прилип до журналу.
- Знайшли щось цікаве? – спитав Кайтім навіть не відриваючись від читання.
- Нічого особливого – капітан сів навпроти нього.
Кайтім одразу ж забрав ноги з стола. Неповага показувати свої ступні тому, хто сидить навпроти тебе.
- Ви не будете заперечувати, якщо ми скажемо, що мої люди допомагали великому характернику проти піратів.
- Мене тут немає. Пожинайте всі лаври.
Капітан задоволено всміхнувся. Він чекав, що Кайтім обуриться, але тому було все одно.
- А ви, майстре характернику? Знайшли щось цікаве?
- Нічого на що варто звернути увагу. Ось…
Кайтім простягнув тому журнал. Капітан одразу ж зрозумів, про що той говорив. Імена кораблів та кількість забраного вантажу.
- Це поможе пролити світло на долю кількох кораблів – сказав Кайтім – повідомте сім’ї померлих.
- Урукхаї зовсім здуріли! – обурився капітан.
Його нелюбов до жорстокого характерника зменшувалась. Тепер він вже не вважав того аж таким монстром.
- Це не урук-хаї – спокійно сказав Кайтім – звичайні дезертири…
- Звідки ви знаєте?
- Знаю – гірко всміхнувся Кайтім – проти урук-хаїв ми б не вистояли. А ці всього лише горлорізи. Вони не знають нічого, що могло б мені допомогти. Я просто дарма витратив на них час…
Він встав і направився до виходу, залишивши капітана на самоті.
- Чекайте! Ви знали що вони нападуть? – донеслось з каюти – ви використали нас як приманку?
- Довелось – признався характерник – один з наших братів зник. А в тутешніх водах бачили корабель піратів. Потрібно було вияснити, чи дістався той характерник до берега, чи часом не сталось чогось в морі… А це всього лише жалюгідні пірати.
- От які ви характерники! Ви просто погань! Я б наказав викинути вас за борт, але не хочу ризикувати життями своїх людей. Радійте, що це зійде вам з рук…
- Радійте, що це не ті кого я шукаю. Інакше йшли б ми в царство Аданоса. – обірвав його Кайтім і вийшов з каюти.
