Заліз якось наш цапок у город, де грядки.
Та не стільки чого взяв, як витоптав латки.
Походив по буряках та й заліз в капусту.
Ой, що з капусти він зробив!.. Чув я, як
хрумтіло. Та цапка не проганяв. Яке ж мені
діло? Бо той цап хоч був і мій... та що там каза-
ти? Думав, що город чужий, що я в сусідки
в хаті.
То ж приходиться мовчать, щоб жінка
не знала. Досить, що тому цапку ребра раху-
вала.
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ежкин Код!!! Ви так наглядно показали, як гарненько уміють"ребра порахувати"... Що я задумалась, чи варто залазити у чужий город, у ту капусту..??!!!?!?.. Можливо і вони задумаються...
Гарний вiрш, Надiя. Дуже цiкавий, веселий сюжет. Тiльки от в украiнськiй мовi набагато частiше вживють слово "цап", нiж "козел". Навiть е така украiнська народна казка "Цап та баран".
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00