У диких хащах лісових
Зустрів я мавку молоду.
Я знав її ще за життя
Як милу дівчину руду,
Та зараз подих її стих.
Вона всміхається мені
І манить далі в густину,
Іде спиною уперед,
А я в очах її тону,
Усе пливе, неначе в сні.
Я знаю, хто вона така,
І що у неї у думках,
Але за нею далі йду
Заради сотень бідолах
В кишені стиснулась рука
Багато хлопців полягло
Від темних намірів її,
Безслідно зникли на віки
Знайомі і брати мої,
Давно страждало все село.
Прошу її я: стань на мить,
Твою я косу заплету.
Вона вагається, стає,
Та маю іншу я мету,
Із нас один хтось буде жить.
Спиною як вона вернулась,
Я бачу нутрощі усі,
І щоб все швидше відбулося,
Тримаю я кілок в руці,
І раптом щось мені почулось.
Багато різних голосів
Із хащ до мене залунало,
Такі знайомі і близькі,
Кого давно уже не стало,
І я на мить заціпенів.
І звідусіль вони бредуть,
Горять вогнями їхні очі,
Тривожно стало на душі,
А мавка ще як зарегоче,
І тут кінець уже мабуть.
Тікати? Та нема куди.
Молитися? Не допоможе.
Вони все ближче, й мавка тут.
Допомагай мені, о Боже.
Я чую тихий звук води.
Біжу на точй чарівний звук,
Вони за мною – доганяють.
Страшні мерці, що не лягли
Роздерти тіло так бажають,
Деруся я крізь сотні рук.
Аж ось попереду потік
Стрілою ліс розподіляє,
Ще трохи й може пощастить
Бо точно я цього не знаю.
Їм не пройти на інший бік!
І ось потік я перебрів,
Мерці стоять і дико виють,
Досада тліє у очах:
Хто лиш кричить, хто – землю риє.
Я врятуватися зумів.
Тут мавка вийшла наперед,
До мене лагідно всміхнулась,
Водою плавно побрела,
Нічого їй за те не збулось,
Зашелестів лиш очерет.
Я хрестика із шиї зняв
І опустив його в потік,
Молитву вголос став читать,
І мавка з жахом в інший бік
Раптово кинулася вплав.
І тільки мавка допливла,
Мені на поміч вищі сили
Послали порятунок щирий,
Мабуть мене вони любили.
Я повернусь ще до села
Зоря з-за обрію прийшла,
Мов добра новина в оселю
І світло впало на мерців,
Їх перетворюючи в скелю,
А мавка у ліси втекла
Її не бачили давно
І люди більше не зникали,
Мерці ж і досі там стоять,
Відтоді як камінням стали
Уже потріскалось воно...
