Мамо,ти знаєш!? Так важко стало жити,
Я ніби стала світом задихатись.
Я вже здаюсь,і руки опустились,
Немає більше сили опиратись.
Я так хотіла,так хотіла просто жити,
І так наївно досі вірю в чудеса.
І так по- справжньому любити,
Яке складне оце життя.
А знаєш мамо,я його люблю,
І час не заліковує ці рани.
Завжди я все не так роблю,
І залишаються ці кляті шрами!!!
Він так далеко,а я світ цей проклинаю,
Ці губи,руки я забути не змогла.
Мамо!!! Я так його кохаю!!!
Які це пекельні муки!!!
Мамо,а ти і не знаєш,
Як я не хотіла жити,
Коли світ мій валився назавжди,
І прийшлось там одній залишитись.
Я померла в цю саму мить,
Коли життя наполовину розірвали,
Мамо так важко стало жити.
Мамо я цим світом задихаюсь!!!
НАДІЯ КИШЕНЯ 28.05.2016.