Несила більш терпіти мук життя
Без сподіваннь, без прав на каяття,
Вона хотіла, щоб усе скінчилось
Й взяла собі квиток у небуття.
Лезо вже в її руках, сріблисте -
Зір тривожних світло променисте
Вона хотіла, щоб усе скінчилось
Й попрощалась з Сонцем золотистим
І тут воно їй каже: "Не спіши
Хибне бажання в собі задуши!"
Вона ж хотіла, щоб усе скінчилось...
"Стій, дівчино! Та ніж свій положи!.."
У голові депресії рої,
Та зміг потужні дать він їм бої.
І захотів він, щоб усе скінчилось -
І вирвав ніж. Й поцілував її.
