Не мене до світанку ти збудиш
Не про мене ти потайки плачеш
Хоч мене ти повік не забудеш
Хоч мені ти повік не пробачиш
Хай здаються нудними ці вірші
Але ти їх до ком пам’ятаєш
Я не бог, не святий, не всевишній
Ну а ти вже мені не прощаєш
Як так вийшло, що наші стосунки
Ми самі перевтілили в грати?
Забувай всі мої поцілунки
А твоїх вже мені не чекати.
Я кричав і до чорта й до бога
Ти ж була вище всіх іпостасей
Вже немає між нами нічого
Та в мені ти навік відбулася...