Більше не буду
Тебе чекати -
Зранене тіло
Мушу ховати.
Сину мій любий,
Сину мій милий
Чом ти так рано
Йдеш у могилу?
Цвинтар, хрести, свіжі могили,
Наче вовчиці, матері вили...
Постріли в небо, сльози солоні,
Ледве розтисла мати долоні...
Сину, мій сину,
На кого кинув
Рідную матір, свою родину?
Діток-онуків
Вже не діждуся
З ким залишуся?
З чим залишуся?
Цвинтар, хрести, свіжі могили,
Наче вовчиці, матері вили...
Постріли в небо, сльози солоні,
Ледве розтисла мати долоні ...
В кого є діти — будуть питати:
Наш татко верне?
- Що їм казати?
- Що їм казати?
Як далі жити,
Як пояснити?
Мамо, де тато -
Питають діти.
Багаті й ситі - п'ють і гуляють,
Це наші діти за них вмирають.
Багаті й ситі рахують гроші -
Підлі не бачать слізоньки наші!
**************
Хто убив синів, то хто?
І чому війна - АТО?
Матерів вже тисячі,
Як вовчиці, уночі,
Виють тужно уночі!
**************
Кому жалітись, чого чекати?
Скільки ще треба могил копати?
Жінки рвуть коси
Діти голосять
А ті, продажні,
Торгують й досі!
Синочки, любі,
Синочки, милі
Зрадників треба класти в могили!
Підлому ворогу - нас не здолати
Блазнів при владі мусим прибрати!
Цвинтар, хрести, свіжі могили,
Наче вовчиці, матері вили...
Постріли в небо, сльози солоні,
Ледве розтисла мати долоні.
Синочку! Серденько! Серденько!
10.08.2016
Щемно на душі після прочитання цих рядків, але це наше сьогодення. Сильно! Спасибі Вам, Петре. Я чомусь думала, що так материнський біль можуть передати тільки жінки-матері, виходить, помилялася.