Рухи стали легкі і повітряні.
Серце дихає вільно ритмами
Осінь плаче сльозами тихими
Листя кленів танцює джаз
Моя пісня звучить піднесенно
Піднебесно. Немов воскресла я
Відчуваючи хвилі плескання
Смутно-синіх ночей екстаз.
Босоніжна моя експресія
Жити в щасті-це вже мистецтво є
Модерністська мене інверсія
Ґартувалася наче сталь
Сталь легована,біль розтоплена
Сіллю Всесвіту щедро скроплена
В гобеленах душі знекровленій
Розквітає весни мигдаль
У барвистості ночі грішної
Зберегти в собі промінь ніжності
Зплести в косу життя розбіжності
Білосніжно плекати світ
Обіймаючи снами вічними
Стародавніми серце-притчами
До нірвани вітрами звичними
Загорнувшись у губ зореквіт
В політ...
