Здригається земля і кров на землю ллється,
І небо блискає, хоч блискавки нема,
То схід весь плаче і воїн на смерть б’ється,
За рідну землю, за наш священний край,
Його просити на цей подвиг не прийшлося,
Він сам обрав собі і зброю й боротьбу,
Для нього місця на світі не знайшлося,
До поки ворог топче прапор і тризуб,
Його дівчина не спить ночами, плаче,
І молить Бога щоб повернувся він,
А він два роки назад шляху не бачить,
Бо в цій АТО немає жодних змін,
І скільки ще чекати змін на фронті?
І скільки ран йому прийдеться залатати?
Бо казна що на політичнім горизонті,
І влада гру свою не поспішає догравати.
13.08.16
Наша спільна біль...
