ДІЯ ТРЕТЯ – Пророцтво
Звірі пустині будуть жити у Вавілоні, їм, разом із совами і одудом, буде належати це місце. Єремія LI
СЦЕНА 1
Висячі сади. Абіґаїля сидить на троні. Маги і вельможи сидять біля її ніг. Поруч з жертовником, де підноситься золота статуя Баала,
стоїть Верховний жрець зі своїми служками.
Вавілонські жінки, народ і воїни.
ВАВІЛОНСЬКІ ЖІНКИ, НАРОД І ВОЇНИ
Лиш Ассирія царить єдина,
як Баал могутність має,
залишає скрізь руїни (скрізь руїни),
де чужинець меч виймає (меч виймає);
нині дар утіхи й миру
за відвагу їй прийшов;
хай течуть усі дні, усі дні без міри
там, де радість, (там, де радість,
там, де радість) і любов.
(Там, де радість, там, де радість,
там, де радість і любов.
Нині дар утіхи й миру
за відвагу їй прийшов;
хай течуть всі дні без міри
там, де радість і любов.
Там, де радість і любов.
Там, де радість і любов.
Ах! Там, де радість і любов.
Там, де радість і любов.
Там, де радість і любов.
Ах! там, де радість і любов.
І любов, і любов.
Так! Там, де радість і любов.
Так! Там, де радість і любов.)
ВЕРХОВНИЙ ЖРЕЦЬ
Достойна жінко, що в Ассирії мудро правиш,
почуй молитву твоїх підданих!
Юдеї злобні діти хай згинуть зовсім,
та спершу та, що сестрою я не можу звати...
Від Баала пішла...
(Подає вирок для Абіґаїлі)
АБІҐАЇЛЯ
(лицемірно)
Що б ви хотіли!..
СЦЕНА 2
На сцені появляється Набукко у рваній одежі і зі сплутаною бородою. Охорона, на чолі з Абдалло,
з повагою розступається перед ним.
Абігаїля, Набукко, Абдалло
АБІҐАЇЛЯ
Та хто тут ходить?... Це ж який сміливець
порушив заборону?... Геть до покоїв ведіть старого!..
НАБУККО
(не при своїй пам’яті)
Хто такий сміливий при Набукко?
АБДАЛЛО
(з пошаною)
Гей! Йдіть, Пане, за мною!
НАБУККО
Хочеш куди завести? Кинь мене!..
Це нарад моїх палата... Стій!.. Не бачиш?
Мене чекають... Йдеш рядом –
мене (мене) тримати?
Немічним став я, дійсно; біда – узнає хтось!...
Хочу щоб я завжди для всіх сильним був...
Кинь тут... Можу я сам дійти до трону...
(Наближається до трону і хоче зійти на нього)
А хто ця жінка? О, це зухвалість!
АБІҐАЇЛЯ
(спускаючись зі трону)
О, йдіть вже, мої піддані!
(Всі виходять, крім Набукко і Абіґаїлі)
ID:
697646
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 30.10.2016 21:09:42
© дата внесення змiн: 26.03.2017 00:23:35
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
