Осінній день, осіннє сонце
Воно не сяє вже чомусь.
Та заворожує все ж серце,
Ну хай не всім, але комусь.
Жовтіє листя, опадає
Вже вітер холодом тремтить.
І дощик тихо накрапає,
А нам ще хоч одненьку мить.
Ми б провели той день щасливо,
Хоч мить з коханими людьми.
Ну може небо подарує диво
І ми всі станемо дітьми.
Згадаємо щасливе те дитинство,
Де грали й веселилися завжди.
Це нам було найщасливіше дійство
Тож, Осінь, мить іще зажди.
