***
Тобі іще не раз, напевно, обізветься
у грудях наболіле, і шпиґне, і впече.
І душу зворохобить, а ошаліле серце
здаватись буде що, ще трохи і втече.
Але куди тікати, коли уперті жили
невситно присмоктались з усіх-усіх сторін.
Знесилено прийдеться шукати знову сили,
щоб не прийшлося пімше двиганити з колін.
І будеш розправляти свою горбату спину,
і будеш вимітати з комори все сміття,
аби у чистій хаті стрічати завтра днину
і знову спромогтися ходити до пуття.
А ще - дивитись в очі і світлі, і не зовсім,
а ще ловити вухом уривки слів і фраз
про те, що хтось підслухав чи видів, чи здалося,
як десь на роздоріжжі молилася сльоза.
Й тобі іще не раз від того стане гірко,
а в грудях так завіє - привидяться хрести!
Та мусиш мати волю, триматись маєш стійко,
щоб не посміла більше мамона перейти...
11.11.16 р.
Та мусиш мати волю, триматись маєш стійко,
щоб не посміла більше мамона перейти... - Так, попри всі труднощі і розчарування... Бо що іще залишається? Головне - не загнати себе у глухий кут відчаю, а просвіток неодмінно блисне на горизонті! Сильно, як завше!
Так, попри всі труднощі і розчарування... Бо що іще залишається? Головне - не загнати себе у глухий кут відчаю, а просвіток неодмінно блисне на горизонті! 
Сильно, як завше! 
Ось Дід тебе втече...І це... коли у серденьку пече?...стільки роботи попереду.Слава Україні! 
