Хай дивиться у тисячі очей,
Щоб бачити, чого я досягнула.
Хай бавиться у тисячі ночей,
Щоб раптом незбагненне щось збагнулось.
Я усвідомлю тисячу страждань,
Щоб образ його лагідний забути.
Без спогадів, жалів і нарікань,
Без нього я щаслива хочу бути.
Не баб’ячим. Кульбаб’ячо-легким
Хай стане біль, до серця неприкутий.
Хай розлетиться, наче заметіль,
І швидко тане, назавжди забутий.
Хай згадується лиш один урок –
Глибоких почуттів п’янка наука.
Хай погляд знову лине до зірок,
Забувши зраду, сумніви, розлуку.
А він на те хай дивиться чи ні,
Страждає чи радіє. Як захоче...
Хай лиш не буде боляче мені.
Я хочу жити! І кохати хочу!
